З когорти лісівників

ДИНАСТІЯ

Сьогодні (05.08.2021) виповнюється 100 років Панасові Косенку — людині безмежної відданості Вітчизні, родині та справі розвитку вітчизняного лісового господарства. Людині, яка пройшла горнила Другої світової війни від початку і до кінця, особі з інвалідністю внаслідок війни, заслуженому лісівнику Української РСР, колишньому заступнику міністра лісового господарства УРСР (на знімку).

Панас Феодосійович народився в Тараші Київської області в багатодітній сільській родині дев’ятою дитиною. Разом зі своєю сім’єю важко пережив Голодомор 1932-1933 років. Після закінчення в 1939 році Тарашанської середньої школи вступив до Київського лісогосподарського інституту. А вже через місяць, із набранням чинності ухваленим законом про загальний військовий обов’язок, студент П. Косенко став курсантом навчального полку при вищих бронетанкових курсах РСЧА в Ленінграді.

У липні 1941 року навчальний полк, в якому служив Панас Феодосійович. брав участь в обороні Ленінграда. При здійсненні вдалої військової контратаки наступ ворога вдалося зупинити, завдяки чому місто не було зайнято противником.

Після закінчення курсів Панас Косенко брав участь у бойових діях під час оборони Сталінграда, на Курській дузі, при визволенні України, зокрема рідної Київщини, Білорусі та Польщі. У боях під Варшавою був тяжко контужений. Наслідки цього поранення Панас Феодосійович відчуває досі.
Після закінчення війни Панас Косенко відновився у Київському лісогосподарському інституті й продовжив навчання. Інститут Панас Феодосійович закінчив з відзнакою в 1949 році, і з того часу все своє життя присвятив служінню великій справі розвитку лісового господарства України.
Своє перше направлення на роботу отримав у Хмельницьку область лісничим Грицівського лісництва. Згодом опікувався питаннями розвитку лісового господарства в республіці. Був ініціатором створення республіканського Міністерства лісового господарства. З 1966 року, до виходу на пенсію у 1983-му, Панас Феодосійович працював заступником міністра лісового господарства.

За безпосередньої участі Панаса Косенка були здійснені масштабні проекти. Зокрема, забезпечувались збільшення території лісів (передусім шляхом виконання значних обсягів робіт із лісорозведення, охорони та захисту лісу), зростання запасу деревини за одночасного нарощування обсягів її заготівлі, здійснення ритмічного постачання деревини для потреб народного господарства. Забезпечувалось ведення збалансованого — не виснажливого для природи — лісового господарства на засадах сталого розвитку. Правилом у роботі лісівників тоді було: «На місці зрубаного лісу посади новий!». Крім того, велися масштабні роботи з лісорозведення у степовій зоні, заліснення нижньодніпровських пісків, ярів та балок, створення полета водозахисних лісосмуг.

Усе це потребувало копіткої і відповідальної роботи, виховання для лісової галузі висококваліфікованих кадрів для забезпечення розвитку лісового господарства. Саме за вирішення цих питань безпосередньо відповідав і приділяв їм першочергову увагу ювіляр. За ініціативи Панаса Феодосійовича та його активної участі в системі Міністерства лісового господарства було створено розгалужену мережу спеціальних навчальних закладів та науково-дослідних установ. Кадри для лісового господарства готували сім технікумів та дві однорічні лісові школи, три виші навчальні заклади системи Міністерства освіти. Підвищення працівниками лісової галузі кваліфікації здійснювалось галузевим інститутом підвищення кваліфікації кадрів. Плідно працювали науково-дослідний інститут та 11 дослідних станцій. Роботою перелічених закладів та установ опікувався Панас Косенко.

Панас Косенко залишив помітний слід у розвитку вітчизняної лісової галузі. Має численних учнів-послідовників. Сьогодні, в поважному віці, має добру пам’ять, щиро вболіває за розвиток лісової галузі та Української держави.

Керівництво лісової галузі України, колеги, яким довелося працювати із шановним ювіляром, друзі, рідні та близькі люди щиро вітають Панаса Феодосійовича із знаменною датою — 100-річчям, а також із визнанням його заслуг перед лісовим господарством України і перед державою. Ми пишаємося Вами і радіємо від того, що Ви у нас є.

Шановний Панасе Феодосійовичу! Бажаємо Вам міцного здоров’я, заслуженої поваги і визнання. Нехай не покидають Вас радісний настрій та бадьорість, Ваша душа не старіє, а любов і шана справжніх друзів, рідних та близьких людей будуть опорою у Вашому житті та основою довголіття!
Колеги, учні, послідовники.

golos.com.ua