Урагани, повені, засухи, пожежі: як ЄС та США реагують на зміни клімату?

Наслідки пожежі в Туреччині на узбережжі Середземного моря. Липень, 2021 рік

11 вересня 2021, 09:30
Ірина Штогрін

Наслідки глобальних змін клімату уже відчутні на всіх континентах і для усіх країн. Виснажлива спека, урагани, повені, пожежі, посухи, зниження врожайності, пересихання річок, забруднене повітря та брак прісної води – це неповний перелік того, з чим зіткнулося людство. Про необхідність зменшити тиск на природу, пригальмувати кліматичні зміни та перейти до екологічного способу отримання енергії з відновлювальних джерел, говорять тепер на найвищих світових зібраннях. Радіо Свобода зібрало факти про зміни клімату і стратегію їх стримування, яку обрали ЄС і США.

Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) при ООН оприлюднили доповідь, в якій наголошується, що у глобальному потеплінні «однозначно винна» діяльність людей. І цей виклик неможливо подолати без об’єднання зусиль і глобальної зміни ставлення до природи.

Якщо цього не зробити, кажуть вчені, то протягом наступних трьох десятиліть:

  • прибережні зони будуть затоплюватися;
  • квітучі землі поволі перетворюватимуться в пустелі;
  • пожежі випалюватимуть ліси, що ще більше посилюватиме парниковий ефект;
  • жителі мегаполісів страждатимуть від браку води та чистого повітря;
  • ще понад 130 мільйонів людей опиняться за межею бідності;
  • кількість людей, які страждають від голоду, збільшиться на десятки мільйонів.

І це, якщо темпи глобального потепління будуть на рівні 1,5 градуса Цельсія – показника, затвердженого у Паризьких кліматичних угодах. Наразі ж негативні процеси почали прискорюватися.

Які ознаки прискорення змін клімату?

  • Зараз середня швидкість викидів в атмосферу є найвищою, аніж будь-коли в історії спостережень, стверджує Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США.
  • Пік глобального тепловиділення вуглекислого газу влітку 2021 року виявився на 50% вищим, ніж на початку індустріальної епохи.
  • Обсяги викидів CO₂ в атмосферу внаслідок спалювання вугілля, нафти і природного газу для потреб транспорту і виробництва електроенергії набагато перевищують можливості рослинного покрову Землі його поглинати.
  • При цьому на планеті катастрофічно зменшується кількість лісів, зокрема і амазонської сельви, яку називають головними «легенями планети».
  • Окрім вуглекислого газу, людство ще забруднює атмосферу такими парниковими газами, як метан (інтенсифікація тваринництва), оксид азоту (через використання азотовмісних добрив), фторовані гази (виділяються обладнанням та певними товарами).
  • Парникові гази накопичуються. Атмосфера стає менш прозорою. Температура на планеті росте, льодовики тануть.
Більший за Майорку айсберг, який відколовся від Антарктиди. Довжина айсберга становить близько 170 кілометрів, ширина – 25 кілометрів, повідомляє Європейська космічна агенція (ESA)
Більший за Майорку айсберг, який відколовся від Антарктиди. Довжина айсберга становить близько 170 кілометрів, ширина – 25 кілометрів, повідомляє Європейська космічна агенція (ESA)
  • Вода від танення льодовиків змінює температуру світового океану, а це в свою чергу впливає на океанічні течії, від яких залежить клімат на материках.
  • Кількість ураганів за сезон в Атлантиці не лише подвоїлася за останні століття, а виросла і їхня руйнівна сила.
Шторм «Іда» накрив Новий Орлеан. США, 29 серпня 2021 року
Шторм «Іда» накрив Новий Орлеан. США, 29 серпня 2021 року
  • Зростає кількість нищівних лісових пожеж, які дуже важко локалізувати і припинити, повідомляє Global Forest Watch. В Україні кількість пожеж теж зростає за рахунок загорянь на відкритих територіях.
  • Швидко меншають запаси прісної води. Критична ситуація, за прогнозами вчених, вже чекає на людство у 2027 році.
  • У 2020 році світова економіка, за різними підрахунками, зазнала збитків на понад 150 мільярдів доларів через природні катаклізми, викликані змінами клімату.
Повінь у Китаї. 2020 рік
Повінь у Китаї. 2020 рік

Розуміння є – згоди немає

Загалом, як показує обговорення на майданчиках ООН та під час кліматичних самітів, людство уже дозріло до розуміння необхідності різкого зменшення викидів, переходу на відновлювальні джерела енергії й зменшення загального тиску на природу, але конкретні кроки утруднюються як складністю завдань, так і протидією певних держав та корпорацій.

  • Більшість країн G20 (80% економіки світу, 60% світового населення, левова частка усіх викидів), на зібранні у липні 2021 року домовилися стримувати глобальне потепління на рівні менше від 2 градусів за Цельсієм.
  • Однак, чотири країни – Китай, Росія, Бразилія та Австралія, які досі базують свою економіку переважно на викопному паливі, вважають, що людство витримає потепління клімату і на 5 градусів за Цельсієм. Інформацію про це поширила Паризька група дотримання рівності (Paris Equity Check Group).
Знищення тропічного лісу. Бразилія, 23 серпня 2019 року
Знищення тропічного лісу. Бразилія, 23 серпня 2019 року

Яка стратегія ЄС?

Європейський союз зазнає економічних втрат від явищ, спричинених змінами клімату, в середньому у понад 12 млрд євро на рік. За підрахунками, якщо середня температура на планеті зросте на 3°C вище доіндустріального рівня, економічні втрати лише Європейського союзу можуть сягнути 170 млрд євро на рік.

У 2021 році Європейська комісія ухвалила Стратегію ЄС з адаптації до зміни клімату, а Європарламент і 27 країн-членів ЄС узгодили перший кліматичний закон ЄС (Europe’s first-ever Climate Law), який закріплює мету, визначену у так званій «Європейській зеленій угоді» (European Green Deal) – досягти нейтрального рівня викидів вуглекислого газу в атмосферу до 2050 року.

Спочатку планують скоротити більше ніж на половину викиди парникових газів до 2030 року. Європейська комісія затвердила пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55».

Зокрема:

  • удвічі збільшується частка відновлювальних джерел енергії у кінцевому енергоспоживанні;
  • посилюються вимоги до енергоефективності;
  • передбачається активний перехід на транспортні засоби з низьким і нульовим рівнем викидів,
  • запроваджується механізм вуглецевого коригування імпорту (так званий податок на вуглець, коли імпортовані в ЄС товари додатково оподатковуються у зв’язку з менш жорсткими правилами щодо викидів у країнах-виробниках.
  • компанії, які скорочуватимуть швидше за інших свої викиди, зможуть продавати свої квоти;
  • для теплопостачання розроблено план до 2050 року перейти на вироблення тепла виключно з відновлювальних джерел енергії;
  • скорочуватиметься споживання води і посилюватиметься контроль за прісними водоймами та джерелами;
  • запроваджуватиметься стійке управління земельними ресурсами та землекористуванням;
Ферма на сході Франції
Ферма на сході Франції

Які нові практичні кроки?

В ЄС розвивається воднева енергетика:

  • у Німеччині споруджується найбільша в світі станція із виробництва водню методом електролізу;
  • Велика Британія і Німеччина розпочали експеримент із часткового заміщення воднем газу в опаленні житла;
  • у Німеччині вже їздять два, поки єдині у світі, водневі потяги Coradia iLint, а у Нижній Саксонії до кінця 2014 року хочуть повністю відмовитися від дизельних локомотивів, замінивши їх на 14 потягів, що виробляють електроенергію завдяки хімічній реакції між воднем і киснем, де замість викидів виходить вода;
  • у Нідерландах та Бельгії хочуть протестувати річковий транспорт на водневому паливі та створити для нього систему заправки;
  • в Австрії три провідних промислових концерни готуються до використання водню замість вугілля при виробництві сталі.
Німеччина. Головний залізничний вокзал у Дрездені
Німеччина. Головний залізничний вокзал у Дрездені

Виловлення CO₂ з атмосфери

Швейцарський стартап Climeworks AG запустив в Ісландії чотири великі установки для уловлювання двоокису вуглецю з повітря з використанням геотермальної енергії. Установки здатні витягувати з атмосфери 4000 тонн CO₂ на рік, що дорівнює викидам майже 800 бензинових автомобілів. Виловлений газ закачують на постійне зберігання у гірські породи.

Але це тільки перший крок, бо, як стверджує Міжурядова група експертів зі зміни клімату, щоб уникнути найгірших наслідків глобального потепління, людство має до кінця століття вилучити з атмосфери від 100 мільярдів до трильйона тонн CO2.

Установка із уловлювання діоксиду вуглецю. Ісландія
Установка із уловлювання діоксиду вуглецю. Ісландія

Яка стратегія США?

Президент США Джозеф Байден повернув країну до Паризької кліматичної угоди і заявив, що протидія глобальному потеплінню дозволить «створити кращі економічні моделі для наших дітей та онуків» через використання відновлюваних джерел енергії, пошуку інших сталих форм ведення сільського господарства і впровадження цілком нових видів промисловості.

Намагання зменшити тиск на природу і зупинити кліматичні зміни, на переконання Байдена, створить нові галузі і нові робочі місця.

  • Сполучені Штати хочуть щонайменше вдвічі скоротити обсяги викидів парникових газів до кінця десятиліття у порівнянні з 2005 роком, а в перспективі до 2050 року досягти «нульового» рівня викидів;
  • протягом наступних чотирьох років адміністрація Байдена планує виділити понад 1,7 трильйона доларів на екологічні трансформації в США, щоб рухатися до вуглецевої нейтральності;
  • США мають намір різко скоротити використання нафти та інших видів викопного палива і не видавати нових ліцензій на їхній видобуток;
  • натомість до 2035 року США хочуть довести частку електроенергії, добутої із сонячних електростанцій, із теперішніх 3% до 37% в загальній структурі електроенергетики. А до 2050 року – до 44%.
  • США хочуть впроваджувати технології CCUS (затримка, використання та зберігання вуглецю), що зроблять промисловість екологічною;
  • підприємства, які хочуть впровадити низьковуглецеві технології, будуть мати податкові пільги та субсидії;
  • стимулюватиметься використання електромобілів, розвиватиметься мережа заправних станцій для них;
  • заплановано модернізувати 4 мільйонів будівель, зробивши їх енергоефективними, а також побудувати 1,5 мільйони будинків, які б відповідали сучасним екологічним стандартам;
  • адміністрація Байдена має намір до 2030 року законсервувати щонайменше 30% всієї федеральної землі і прибережних вод США.

США як і ЄС мають намір міняти стару інфраструктуру великих міст, щоб забезпечувати доступ людей до чистої питної води і повітря, перейти на екологічні види транспорту, зробити міста енергоощадними.

Україна декларує підтримку курсу ЄС та США на боротьбу із кліматичними змінами. Була створена міжвідомча група, яка має виробити підходи «для суттєвого скорочення викидів парникових газів у відповідних секторах економіки й механізмів «зеленого» енергетичного переходу, розвиток сфери використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, впровадження ресурсоефективного будівництва, транспортної декарбонізації міст та розвитку розумної мобільності».

Розвинені країни також взяли на себе раніше зобов’язання як мінімум до 2025 року щорічно надавати країнам, що розвиваються, 100 млрд доларів на боротьбу з глобальним потеплінням і змінами клімату.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Пожежі в кількох країнах світу – єврокомісар закликає до протидії кліматичній кризі

  • Ірина Штогрін
    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 
    ShtogrinI@rferl.org  АВТОРА  RSS

https://www.radiosvoboda.org/a/yak-yees-ta-ssha-reahuyut-na-zminy-klimatu/31452367.html