Циклам властиво закінчуватися

Короїдна загроза лісам пішла на спад.

Всихання українських ялин і сосен в останні роки набуло катастрофічних розмахів. А ще нашестя комах-шкідників. Постраждала від цієї біди Житомирщина й інші області. Втім, вже зараз лісопатологи налаштовані оптимістично – «зелена пошесть» поступово пішла на спад, українські ліси видужують. Однак, біда може трапитись знову.

Фахівці ДСЛП «Вінницялісозахист» досліджують зелені масиви відразу чотирьох областей – Житомирщини, Хмельниччини, Вінниччини та Одещини. Від Полісся до Чорного моря – від української тайги до степу. Лісівники зазначають – проблема ідентична в усіх регіонах.

– Вже нині можна підбити підсумки, що це найбільше всихання і ураження лісових масивів шкідниками десь за останні тридцять років. Подібної біди у нас ще не було. Все почалося приблизно з 2010–2011 років, коли в зоні обслуговування підприємства масово почала всихати сосна звичайна. Далі – ялина європейська, ясен, береза, граб та інші породи дерев, – розповідає головний лісопатолог державного підприємства Олександр Болюх. – Водночас, ці процеси відбувались на тлі масового поширення комах-шкідників, особливо короїдів, що набуло просто величезних обсягів. Свого піку ситуація набула десь до 2018 року. Далі пішов закономірний спад.

Якщо навести приклади по областях, що ми обслуговуємо, то найважча ситуація на Житомирщині. Протягом цього десятиліття, особливо на піку біди, там було сумарно пошкоджено 60–70 тисяч гектарів лісу. Це до 10% від загальної площі лісових угідь держлісгоспів Житомирщини. Бо загальна площа лісових угідь цієї області 1047 тис га. Фактично ця пошесть знищила повноцінний лісгосп.

Найгірше і найцікавіше водночас і те, що хворіли і гинули дерева віком від 40 до 80 років – найкращі, найздоровіші, найвищі. Водночас, молоді насадження віком до 30 років або дерева старшого віку, які за усіма нормами мали бути уразливішими до хвороб і комах, ця «зелена пожежа» чомусь оминала. Вибивала лише найкращий віковий та якісний склад поліських лісів.

На Хмельниччині пошесть уразила близько восьми тисяч гектарів лісу. В основному, біда завітала до Славутського, Ізяславського і Шепетівського держлісгоспів малого Полісся, що безпосередньо межу­ють із південними районами Рівненщини та Житомирщини. На Він­ниччині постраждали майже п’ять тисяч гектарів лісових угідь по всій області. Навіть у населених пунктах областей хворіли і гинули сосни та ялини. Так само було і на Житомирщині. На півночі Одещини теж вдарило по соснових насадженнях. Але там викосило і ясени. До того ж, Одеська область сама по собі не надто лісиста. І південь Одещини вже давно неабияк страждає від посух.

– Повідомлялось, що сосни і ялини гинули не лише в українських лісах.

– У той самий період часу масштабне всихання дерев спостерігалося чи не в усій північній півкулі. Європа, Північна Америка, Канада, де у Британській Колумбії знищено 3 млн га лісів. Це біда не лише України. Але збитки для українських лісівників обраховуються теж мільйонами.

Через знищення найцінніших лісів багато українських лісівників висловлювали побоювання, що загинуть усі соснові насадження. Я заспокоював своїх колег – якщо під час пошесті шкідники не чіпають молоді дерева, то докорінного винищення точно не буде. Дійсно, так сталося.

– Пане Олександре, розкажіть, будь-ласка, детальніше про нашестя комах-шкідників.

– Розмноження комах-шкідників у вищевказаний період набуло просто величезних обсягів. Бо за всіма законами природи потрібно приблизно 200–300 комах, аби «освоїти» та знищити одне дерево за два-три роки. А комах було у тисячі разів більше. Пік їхньої пошесті припав на першу половину 2018 року. На це вплинув і аномально ранній початок кліматичного літа у квітні з температурами близько 30 градусів, яке продовжувалося до майже середини листопада в окремі роки після 2010-го року і до 2020-го. Це сприяло збільшенню кількості шкідника і, ймовірно, збільшенню числа його поколінь протягом одного року.

Ще характерна особливість – під час цього спалаху пішло масове розмноження саме ксилофагів – комах, які мешкають під корою і уражають тканини дерева під корою. Європейську сосну нищать короїди верхівковий та шестизубий, ялини – короїд-типограф. До того ж, ці шкідники несуть на собі збудників грибкових або вірусних захворювань дерев. Березу уражає рогохвіст і заболонник. Ці комахи заносять до дерева ще й бактерії роду Erwinia. Хвора береза після зараження бактерією протягом усього періоду «плаче» характерними виділеннями кольору іржі.

– Водночас, було багато повідомлень про те, що, мовляв, гинуть чужі для України сосни та ялини, що тут були посаджені штучно?

– Так, я чув таке. Мовляв, вирубали у Карпатах увесь аборигенний бук, штучно засадили їх смереками, а українське природне гірське середовище їх не сприймає. Однак на Житомирщині – сосна європейська – це ж традиційна вікова порода дерев. Коли по всій Україні масово гинули дерева, від такої ж біди страждав північ Росії. У білоруській Біловезькій Пущі, де самий епіцентр європейської тайги, теж на тисячах гектарах гинули місцеві віковічні сосни та ялини. Вже ж не скажеш, що це «чужа», інвазійна порода дерев. Я чув і бачив нерозуміння і здивованість цими фактами лісівників багатьох країн світу, які разом із нами зіткнулися з такою ситуацією. Кожен пропонував різне її рішення – хтось проводив суцільні рубки, хтось – санітарні, але остаточного рецепту вирішення досі немає.

– На Вашу думку, чому відбувся такий сплеск чисельності комах-шкідників?

– Це біологічний цикл, циклічні і постійні закони природи, де масове розмноження чисельності, а згодом і занепад трапляються у кожного виду рослин, комах, птахів, ссавців тощо. Навіть у літописах старих часів писали про нечувані зграї сарани і так далі. Так само і з цими шкідниками. І зараз, за тими ж законами природи, їхня чисельність знову пішла на спад. До наступного циклу. Свого часу, за результатами досліджень і спостережень я дійшов висновку, що вже у 2018 році пошесть поступово піде на спад. Так і сталося. Звісно, тут не можна відкидати і кліматичних змін, глобального потепління. Я ж наводив приклад про кілька поколінь шкідників.

Вже зараз комахи-шкідники увійшли до свого традиційного біоритму життя. Ось сьогодні вони знову уражають, в більшості, ослаблені, фізично пошкоджені молоді і старі, але хворі дерева. А найцінніші поки що не чіпають. До наступного циклу. Коли він буде? Зараз досліджуємо це питання, шукаємо відповіді.

– До того ж, Житомирщина постраждала від величезних лісових пожеж. Скільки років, на Вашу думку, має пройти, аби з попелу знову відновився гарний ліс?

– Я скажу так. Тут причин біди кілька – посуха, коли висохли віковічні болота і ставки, ураганний вітер, людський фактор. Збитки також величезні. За попередніми підрахунками, аби хоча б трошки відновити всі ті спалені ліси, потрібно 80 років. Не менше чи навіть більше.

Звісно, лісовідновлення дуже потрібне і корисне. Але не забуваємо про природне поновлення. Природа добре знає свої закони та все розуміє. Є чудовий приклад сибірської тайги. Здебільшого, сибірська тайга – величезні масиви дерев, що однакові за віком. Там зрідка трапляється молодий або старий ліс. Чому так? Бо через величезні пожежі згорають цілі масиви дерев, а молодий ліс сам відновлюється на згарищі. Так само стається нині й на Житомирщині. У цьому році на багатьох загиблих ділянках лісу фіксуємо значну кількість самосіву молодого покоління берези, сосни та деяких інших порід.

– А як найефективніше боротися зі всиханням та нашестям шкідників?

– Цих засобів кілька. Їх уже використовують із різним успіхом. Звісно, найкраще вони будуть у комплексі. Наприклад, у Малинському чи Попілянському держлісгоспах ми викладали так звані «ловчі дерева». Це дерева, що становлять наче кормову приманку для шкідників. Але тут не вгадаєш – чи атакуватиме шкідник саме те дерево, чи ні. Вже за остаточними результатами досліджень точно буде відомо про успіх або невдачу цього експерименту. Є так звані феромонні пастки, за якими можна привабити комах за запахом самиць або їжі. Комахи летять до цих пасток і опиняються в людських руках. Вартість феромонної приманки становить близько 30 євро. Такі пастки використовують ті ж малинські лісівники, славутські охоронці лісу на Хмельниччині, працювали з ними і співробітники Вінницького держлісгоспу. Згадані методи ефективні, але як профілактичні.

Ефективна і хімічна обробка дерев проти листо- та шпилькогризучих шкідників лісу. Вона зараз досить активно використовується. Але є певний негатив. При ній гинуть і корисні комахи. Зокрема ті, які за своєю природою є ворогами шкідників. І звісно, не забуваємо про природний чинник. Це птахи та інші комахи, які харчуються шкідниками. Щоправда, птахи досить важко ловлять ксилофагів, адже ті переховуються під корою дерева, а не назовні. Виняток – птахи з родини дятлових. Тому лісівникам, громадськості слід оберігати цих птахів, виготовляти штучні гнізда, садити кущі, де птахам можна добре мешкати та гніздуватись.

Ще один важливий чинник – мурахи – санітари лісу, які досить ефективно показують себе у боротьбі проти шкідників лісу. Зі стовбуровими шкідниками лісу дуже ефективно бореться мурахожук. Ця незвична комаха теж мешкає в українських лісах. Але їхня кількість ще недостатня, аби вберегти зелені масиви від цієї пошесті. Тому мурахожука нині активно вирощують турецькі лісівники, які теж зіткнулися з всиханням сосон та нашестям шкідливих комах. Вони активно випускають його у своїх лісових угіддях. Саме наші турецькі колеги допомогли обладнати лабораторію з вирощування мурахожука на Харківщині. Зараз колеги з «Харківлісозахисту» теж активно впроваджують цей досвід. Сподіваємось, що поступово лісівники всієї України займатимуться цією інновацією. Вже тривають перемовини про початок експерименту на Львівщині і так далі.

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”